Навчитися втрачати: дивитися на речі, як на минучі, такі, які не в силах вдержати в руці, навчитися зберігати і примножувати те, що не підвладне часові. Хтось, схопивши себе за голову заволає: так це ж неможливо! Ви коли-небудь замислювались: чому для Всевишнього в людських здобутках не цікавить питання примноження його матеріальних благ? Чому для нас у земному світі духовне і матеріальне не лежать рівнозначно на шальках терезів? Хоча б для рівнозначности гармонії цих двох світів?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
ФіLOsоХвічне БарбIQ 060
Думаючи про небо, один філософ сказав: я хочу, аби люди були щасливішими, - і випустив пляшку шампанського з повітряною кулею. Так людина оп...
-
Вірш-триптих на підставі моїх розмов із ШІ про темряву, чи існуватиме коли-небудь штучна душа, матеріалізм і духовність. Темрява як пробудже...
-
І тут я приходжу до того, що ми робимо те, що не має сенсу. Ходимо на роботу, яку в переважній більшості не любимо, переходимо від завдання ...
-
Припускаю, що зменшення виразности та сил записувати сни доволі міцно пов'язане з фізичним станом і почуттям втоми, зокрема з болями в х...

Немає коментарів:
Дописати коментар