ловить окрилені мерехти малих істот,
що креслять простір шибким рухом.
Безсмертне мовиться безгучно -
не більш тендітного клопоту листя...
Лиш час сповитий сяйним згуком
намотує по колу клапті-дні.
Сховай - де дім і ріг дороги - оберіг...
Нехай там дерево росте просторе.
5 червня 2017 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар