Якось зайшла розмова про матірну мову серед школярів. І подумалось, що існує (побутує) на жаль в Україні рівноправність (рівнодозволеність) у слововживанні матюччя і російської мови. Зауважу, що паралель лежить не в мовному походженні, а у ставленні до мовлення.
Виходить так, що мовець не контролює свою мову, уживаючи з легкістю як російську, так і матюччя, приймаючи безконтрольність за норму. А те, що носіями такого ставлення є школярі, так це звичайне дзеркало батьків і "вулиці".
Немає коментарів:
Дописати коментар