"Лукавий - кульгавий", "пророк з фізичним пороком", "Бог - то є досконалість" і де проходить межа між симпатією та відразою? Чому в основі християнства лежить тема прийняття речей такими, якими вони є у лоно своєї любові - закон всепрощення? Можливо, так змушують лукавити - кульгавити душею? Тому, у можливій протилежності, в лукавстві можлива досконалість, а у божественності - кульгавість.
21.05.2016 - 23.03.2017
Немає коментарів:
Дописати коментар