Олег Левченко. "На висоті 6000 слів..." (вірш)

На висоті 6000 слів
пробігають хмари
зазирають у вікна

Хтось вигадав світ
в якому ти живеш
Його вигадали не для тебе
Його вигадали не в тобі

Нас кожен день привчають до слова
с м е р т ь
Навіть, якщо офіційно померлих менше
ніж тих, хто тихо

Очікуєте сенсацій?
Не боляче сказано!

... І в усьому знайти відповідь
яку маєш придумати сам
25-27 серпня 2020 р.

Олег Левченко. "Одного разу ми заснемо..." (вірш)

Одного разу ми заснемо,
але від болю не прокинемося.
Ми не відчуємо, як риба покидає глибини
і спливає черевом догори;
переступивши греблю у водоспаді бризок,
пропливе білою плямою за течією.
Акули та дельфіни
розпливуться різними морями,
полишивши в думках мрії
про незнані дороги,
у яких народжуються їх світи.
Небо, огорнуте зелом і квітом,
опиниться у невагомості озера
і засліпить очі прибульцю,
навченого стежити за золотими рибками.
Час не подорослішає,
а руки дерев колисатимуть пісню,
яка ніколи не починалась і не закінчиться.
01-05 серпня 2020 р.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 008

Чому розумні люди так рідко знаходять спільну мову? Видно тому, що кожен із віком формується у своїх переконаннях настільки, що стає їх консерватором. Кожен з таких людей спілкується з позиції я, а не ти і не готовий розглядати й імовірної можливости пристати до думки іншого.
03.06.20

Талант може розвинутися сам чи в системі? От, якби в часи Рад людей не присікали в їх розвитку, наскільки висока була б результативність у порівнянні, коли система ставить в обмежені рамки можливого успіху, або, як у капіталізмі - фінансів? Успіх з під кнута чи пряника? Чи більша результативність, коли все живе іде природнім шляхом? Дивно, але історія так і не має однозначної на то відповіді.
04.06.20

Коли люди переживають стрес, вони більше  споживають. Споживаючи більше, втрачають самоконтроль. Недарма влада фінансів, аби стимулювати населення до витрат, створює для цього відповідні умови.
06.06.20

Життєва енергія береться в стані спокою.
24.07.20

Душа - це носій пам'яти образів, а не набутих вмінь і навичок.
25.07.20

Вся наша досконалість у тому, про що ми думаємо.
28.07.20

Олег Левченко. "Хтось створив живу природу..." (вірш)

Хтось створив живу природу
Хтось генерував електроенергію
Хтось придумав віртуальний світ

Природа вірусу бореться наживо
Природа живого генерує енергію
Природа світу протистоїть віртуальному

Електроенергія - вімкни та вимкни
Електроенергія - пташка на дротику
Електроенергія - зеленобуття тарифне

Комп'ютер: "Я все можу!"
Електроенергія: "Аґ☆X!"
Вірус жив... ...иве... і ...ме!

06 червня 2020 р.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 007

Іноді варто запитати себе: наскільки важливі ті знання, що накопичуємо протягом життя, коли в скрутний момент фізичної чи душевної слабкости не в силах собі зарадити? Тоді ж, які знання і досвід варто здобути, щоб пережити випробування? Можливо, варто змінити ставлення до них? А почати з того, що перш за все, змінити ставлення до себе!
10.05.20

Цікаво зробити дослідження: наскільки в стані стресу людина допускає помилки? Чому ці дослідження не лягають ув основу правильного розуміння багатьох прийнятих рішень. У судовій практиці існує поняття "в стані афекту", чому воно не переноситься у звичне життя? Наприклад, у політику, іспити, або ж коли приймаються рішення під впливом реклами тощо. Коригуючі висновки кардинально змінили б кінцевий результат.
11.05.20

Добро і зло - це певна умовність. Злом є те, коли хтось свідомо розділяє ці поняття: здійснюючи на будь-якому рівні між будь-якими речами протиставлення. Такі ситуації потрібні тим, хто прагне володарювати: "divide et impera" (лат.). Світ у своїй первинності однорідний, взаємозумовлений і взаємозалежний у собі.
14.05.20

Усі людські слабкості зводяться до того, аби отримати швидкий кайф. Щоб досягти кінцевого результату, варто докласти зусиль. Людська природа це розуміє, тому прагне пришвидшити процес - переплачуючи ціною своєї енергії. Наш індустріальний світ побудовано так, що, перебуваючи в ньому, навіть не рятує природний рефлекс самозахисту.
14.05.20

Понад два роки тому спілкувався із одним колегою по роботі про життя, роботу і перспективи в Україні. Як раптом він запитав мене:
- А ти знаєш, що є соціальна смерть?..
Тепер він, як рік, працює в Німеччині.
15.05.20

Про глобальне: виникає враження, що в світі працюють такі механізми, які мають із себе вивернути все нещире: поламати там, де ламається, на решті виживших, кого аж ніяк не зачіпають "переваги" сучасности, побудувати новий світ. Так би мовити: неосяжний усепроникний утопізм.
20.05.20

Що є "свобода слова" для більшости людей світу? "Я говорю, а ви - слухаєте!" Недарма природа першого більш невибаглива за інші органи чуття. А може, це банальне "вичуття"?
27.05.20

В цьому житті питання ставлю я!
... До себе!
28.05.20

Питання мови буде актуальним до тих пір, поки ми відчуватимемо до неї культурний голод. Битва української з російською - це битва голодного з ситим. У останнього більше сил, але в першого - впертости!
30.05.20

Олег Левченко. Пов'язані взаємною Любов'ю (вірш)

Пов'язані взаємною Любов'ю
Стоїть Венера на неотесаному постаменті.
Від сифілічного образу в неї вже позеленів мармур,
руки, які бозна-де обіймають холодну землю,
заросли оливковими деревами,
яким довелось із тисячу раз відцвісти,
а вони все ще такі прекрасні,
наче крила янгола,
припнуті голкою до гербарію!
Я здогадуюсь у чому секрет:
то все її чарівна усмішка тіла,
зроблена грубими руками майстра,
які тримали тесак із дерев'яною оливковою ручкою
неймовірно гладкою на дотик.
Ця робота надихає любителів ладану й миру,
благовонія яких виготовлені з тисячолітніх щеп
у казані спільного причастя...
Хіба в усьому цьому не шкрумить лоєм
із жертовника христових мук,
посеред саду розбитих сердець?
16 травня 2020 року

Життя - ілюзія! (?)

Життя - ілюзія! От, приміром, люди проголосували за ш-ост(р)ого президента, у вигаданий "чорноквадратний" (за Малевичем) образ якого повірили, "не повірите", "на повному серйозі"! Отже, люди проголосували за Ілюзію. Прийшла Ілюзія до влади і все навколо почала перетворювати в ілюзорність: "какби ано єсть, но ано нє відімоє!" Люди потихеньку почали вірити в те, що сумніватися в сумнівах - сумнівно і "в(с)ласть д€р(о)жащім відн€€"?.. Отже, кого ще пригнічують сумніви, що політична озонова діра, яка розширюється "ні в сказкє сказать", як застібка нижче плінтуса - це, всього-навсього, портал виходу в Космос? (Ми вже десь це проходили. Га?) От скоро й Марс освоїмо, як тільки-но за 1 зелений лям (лайм) винайдуть наші науковці в "ліцензованих" лупараторіях, на велике прохання (без) оTesla'ного, антибаг усім вірусам антибаг. А ви кажете РЕАЛЬНІСТЬ!