Але так і не маємо відповіді: "Хто ми є у цьому великому світі?"

Раніше люди були частиною природи і їй поклонялись. Себе уособлювали з нею. Отже, дякуючи їй, дякували собі. Прийшло християнство і змінило світогляд на релігію жертви, в ім'я добра. І люди не могли співвіднести до себе нові закони. Вони розтлумачили це, як життя в ім'я власної жертви. Все, що посилає нам Бог, так написано долею, і тому ми маємо терпіти втрати, лиха, гніт зі сторони могутнішого за себе. Прийшла епоха новітніх технологій: 3D-паралельної реальности, коли ти можеш втекти не лише від себе, а від навколишніх проблем. Вигадати власний рай і жити в ньому... Але так і не маємо відповіді: "Хто ми є у цьому великому світі?"

Олег Левченко. "чавкотять думки назовні..." (вірш)

чавкотять думки назовні
захлинаються від бігу
ось - емоції безсонні
душу ріжуть, мов шипшина

починаємо, спудеї,
як укотре йти у воду
і виходити із неї
мов Христос - на перемогу

мокрим хвилям, хоч сухеньким
вийти весело на човен
і наляканим й безсилим
мовить Слово, аби громінь

розпорошив страх, невіру
що можливо йти по хвилях
і можливо вбити звіра
і сухим зостатись сила

Вересень-жовтень 2019 р.

Експеримент: "Чи "присипляють" технології?"

Експеримент. Аудиторія. Всі готові до участі в ньому. Показується фільм, з'являється сюжет, модератор ставить на паузу, тепер каже, що зараз будемо показувати без звуку, потім навпаки зі звуком, але без картинки, знову пауза, потім короткими фрагментами, де звук, а де картинка, потім модератор бере книжку і читає продовження сюжету. Моментами створює тишу, врешті замовкає. Витримується пауза. Мета: оцінити ступінь мозкової активности. З новими технологіями все відбувається в зворотньому порядку: те, що має розбурхувати уяву, насправді - "присипляє", додаткові інструменти вираження замінюють інформативність, у результаті чого за реципієнта "мріють" готові емоції. Доводиться покладатися не на себе, а на чуже рішення. Тут виникає інша ідея: наскільки готові шаблони чужих уявлень: "як має бути?" - формують у масах смаки?

3 & 21 вересня 2019 р.

Потрапити на гачок

У цьому житті важко відповісти, що є "потрапити на гачок": чи то є свобода ловити рибу, чи то є стара (нова) роль у певній системі. Чи є звільнення від однієї системи свободою в іншій? Начебто ми обираємо новий шлях, по якому йти, а це є такою ж черговою варіативністю, як і всі попередні. Ми взаємопов'язані з цим світом і узалежнені від речей, які в одній системі є видимими, а з іншій - ні. Відбувається свого роду взаємокомпенсація, де з проміжку ще не прожитиго шляху важко уяснити, що було краще. Втеча від тих речей, які є видимими, аби їх не бачити, в іншому випадку (обрання нового шляху) можуть компенсуватися видимістю неіснуючого - наперед незнаного в світі старому.

Олег Левченко. "На стінах спин написані слова..." (вірш)

На стінах спин написані слова...
   А руки камінь підняли угору.
   Дивіться всі! - він, наче глобус,
Яким закриють гирло вулкана.

   Де ті, хто їм плював під ноги,
А нині падати готові ниць,
Коли збагли, що ламкість криць
   Можлива попри фізики закони?

Пусте! Усе проходили колись,
   Лиш пам'ять стерли нашим душам,
   Щоб по-новому світ "розрушить",
А на уламкамках вибити "Борись!"
Дорога: П.->У.

ФіLOsоХвічне БарбIQ 003

Що означає розуміти один одного не просто з пів слова, а з пів жеста? Це добре видно в цеху з надмірним шумом. Всі не чують один одного, але, головне, - розуміють.
290619

Усе в цьому світі не просто взаємопов'язане, а одне ціле: розсипана особистість одного Бога, яка у вигляді душ взаємодіє й упізнає в кожному свою іншість.
290619

Вміти контролювати свої емоції та бажання беруться від наслідування, як це вміють робити інші. Ми вчимось не лише на власних помилках.
010719

Ми живемо в часи глобальних технологій, де левова частка "переконань" лежить у площині маніпуляцій з вірою в справедливість. Чи можлива реалізація такої ідеї, яка не вписана, як захисний механізм, у державну систему: подати до найвищого суду колективну скаргу у зв'язку з масовою маніпуляцією свідомістю?
060719

Наша місія в житті - знайти і збагнути себе в інших! Впізнати в них незвіданість себе. Адже кожен з нас має безліч розсипаних часточок власної цілісности: прожити цю "гру" так, аби зібрати найбільший пазл себе самого.
150719

Як зрозуміти світ?

Усі вважають, якщо проблему зменшити, її легко збагнути. Наприклад, якщо порівняти родину із державою, то розуміння меншого елемента суспільства - в рази простіше. Таке співставлення легко використовувати в розумінні глобальних процесів, коли світ не дробиться на частини, а узгоджується загальноприйнятими правилами. Але цікаво й інше, що в процесі спрощення не вивчається найменша частина простого, яка спроможна зруйнувати те, що стоїть надбудовою, або є внутрішнім праобразом всього. Тут добре підходить приклад мурашника й людини, яка стоїть над ним у прагненні зрозуміти закономірності внутрішнього життя його мешканців. Взагалі, як виявляється, не все так просто: мале не знає про існування більшого, більше не в силах збагнути організацію меншого. Умиротворення одного сприяє умиротворенню іншого - це як вираження невидимого. Це все, що варто збагнути в цьому світі, який, насправді, незбагненний, як у розумінні ролі кожного мурахи людиною, так і в розумінні всіма ними його. Істина в розумінні світу полягає не в розпорошенні себе перед ним, а в пошуку себе в ньому!