Оцінки, оцінювання, бали, бонуси, зарплата, гонорар, диплом, грамота, "потиснути руку", "поплескати по плечу"... "дати піддупника"... все прищеплюється зі школи. Виростає людина, яка не намагається бути собою, а намагається вгодити іншим: бути кращим, мати авторитет, комусь сподобатися, хотіти як і всі, не бути "лузером", світ сприймати за певними усталеними тут і зараз шаблонами. Така людина привчається оцінювати і бути оцінюваним не лише вчителями, але й друзями, тим самим накладаючі аналогічні лекала на інших, не відступаючи від суспільства. У кожного свій шлях і ніхто краще не порадить того розвитку, аніж сам! У дерев немає приписів, як вони мають жити!.. Таке враження, що людство за останнє сторіччя зробило стільки шкоди в пануванні над чужими ресурсами, що тим не виміряти усі тисячоліття, коли воно жило в гармонійному темпі шанування себе, ближнього, Роду, ПраРоду, ПриРоди - колообігу, коли ми повертаємось до себе. Крізь чуже оцінювання проростає неміч.

Немає коментарів:
Дописати коментар