Добре, коли пишеш, бо не можеш інакше. Добре, коли не пишеш, бо усвідомлюєш, що й так до тебе багато написано. Добре слово - вистаждане й коротке, аніж знечуле й порожнє. У словах ми знаходимо індивідуальність, усвідомлення, самоствердження, порив до дії, до роздумів, до мудрого мовчання. Тому письменник не виходить на трибуни, а тихо сидить за білим листком, клавою, піском на березі моря... і преображує світ із себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар